Голодомор – явище, яке навіки викарбовано в книзі життя українців. Ці трагічні сторінки нашої історії – національне нещастя, яке забрало життя мільйонів невинних людей.
У четверту суботу листопада всі українці вшановують пам’ять жертв голодомору 1932-1933 років. Силу цьому процесу дали люди, які завжди пам’ятали, що зробили з українською нацією на початку 1930-х. А також завдяки українцям та всім, хто їх підтримував, тим, хто зберігав пам’ять про Голодомор та передавав її своїм дітям від 1933 року до сьогодні. З цією метою напередодні події проведено урок-реквієм «Не погасити пам’яті вогонь».
Зустріч була присвячена пам’яті мільйонів українців, які загинули мученицькою смертю від голоду, заподіяного сталінським тоталітарним режимом у 1932 – 1933 роках, пам’яті тисяч українських сіл і хуторів, які зникли з лиця землі після великої трагедії ХХ століття.
Традиційно в цей день о 16:00 пам’ять про мільйони українців, вбитих під час геноциду, вшановують хвилиною мовчання та запаленням свічок на центральних площах міста, біля пам’ятників жертвам Голодомору, в храмах та в Залі пам’яті Національного музею Голодомору-геноциду в Києві. Традицію запалювати свічки у вікнах своїх будинків, так звану акцію «Свічка у вікні», у 2003 році запропонував дослідник Голодомору Джеймс Мейс: «Навіть сім десятиліть опісля свічка, що мерехтить у вікні, видається мені гідною відповіддю».
